Військовий збір в Україні: що це і хто його сплачує
Військовий збір в Україні — це загальнодержавний податок, який утримується з доходів фізичних осіб і спрямовується на потреби Збройних Сил. Базову ставку 1,5% запровадили у 2014 році як тимчасовий захід, але воєнний стан і потреби оборони перетворили його на постійну статтю доходів бюджету. За підрахунками Мінфіну, лише за 2024 рік надходження від цього платежу перевищили 150 млрд грн, а в умовах триваючої війни цифра продовжує зростати. Для підприємця чи найманого працівника це означає просте правило: кожна виплата, яка оподатковується ПДФО, автоматично тягне за собою і військовий збір.
На побутовому рівні це найпомітніше у розрахункових листках. Якщо працівник отримує 20 000 грн на місяць «на руки», це означає, що роботодавець сплачує з його фонду ще й 1,5% військового збору і 18% ПДФО, плюс 22% ЄСВ. Для ФОПів, які працюють на спрощеній системі, механіка інша — фіксований або подвійний мінімум залежно від групи. Простий підрахунок показує, що військовий збір для багатьох українців став третім за розміром обов’язковим платежем після ПДФО та ЄСВ, і саме тому вимагає окремої уваги.
Хто є платником і з яких доходів стягується
Платниками військового збору виступають фізичні особи — резиденти і нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Перелік оподатковуваних виплат широкий і фактично дублює базу для ПДФО. Це заробітна плата, премії, лікарняні, дивіденди, орендні платежі, виграші, доходи від продажу нерухомості та рухомого майна, іноземні перекази. Для ФОПів на спрощеній системі є окрема норма: вони сплачують збір з чистого доходу, але в розмірі не менше фіксованого мінімуму.
Простіше кажучи, якщо людина отримує в Україні дохід, який підпадає під ПДФО, військовий збір нараховується майже автоматично. Винятки стосуються вузького кола виплат: допомога по вагітності та пологах, соціальна допомога малозабезпеченим, стипендії з бюджету, купівля-продаж нерухомості вперше за рік, продаж власного авто, яке було у володінні понад три роки.
| Вид доходу | Оподатковується | Ставка |
|---|---|---|
| Заробітна плата, премії | Так | 1,5% |
| Дохід ФОП 1-3 групи | Так, але не менше мінімуму | 1,5% |
| Продаж нерухомості (не перший за рік) | Так | 1,5% |
| Стипендія з держбюджету | Ні | — |
| Допомога по пологах | Ні | — |
Якщо працівник оформлений за ЦПД (цивільно-правовим договором), військовий збір все одно утримується. А от для іноземців-нерезидентів, які працюють у диппредставництвах, діють окремі міжнародні угоди і звільнення. На практиці це питання вирішує бухгалтер підприємства, але корисно знати, що сам факт іноземного паспорта не звільняє від сплати.
Як рахувати військовий збір: приклади для найманих працівників і ФОПів
Для найманого працівника формула проста: дохід, з якого утримується ПДФО, множиться на 1,5%. Наприклад, при зарплаті 30 000 грн «на руки» нарахована сума становить близько 36 585 грн. З неї роботодавець утримує 18% ПДФО (6 585 грн) і 1,5% військового збору (549 грн). На руки працівник отримує ті самі 30 000 грн, але фактично з його фонду оплати в бюджет іде понад 8 100 грн податків. Це допомагає зрозуміти, чому в оголошеннях про вакансії «чиста» зарплата суттєво відрізняється від тієї, яку реально платить компанія.
Для ФОПів на спрощеній системі ключове поняття — «мінімальний платіж». У 2026 році він становить 1 024 грн на місяць для 1-2 груп і 2 048 грн — для 3 групи, якщо дохід перевищує граничний обсяг. Нарахування робиться на дохід за квартал, і сума не може бути меншою за відповідний мінімум. Якщо ФОП 3 групи отримав за квартал 240 000 грн доходу, то 1,5% — це 3 600 грн. Якщо ж доходу майже не було, все одно доведеться сплатити 6 144 грн (3 група) або 3 072 грн (1-2 група) за квартал.
Поширена помилка підприємців — сплачувати збір лише з фактичного доходу, ігноруючи мінімальну планку. Податкова одразу бачить розбіжність у декларації, і це привід для камеральної перевірки. У випадку ФОПів, які тимчасово не працюють, вигідніше перейти на 1 групу з мінімальним внеском, ніж ігнорувати зобов’язання і накопичувати борг.
- Роботодавець утримує збір одночасно з ПДФО при кожній виплаті.
- ФОП сплачує збір самостійно щокварталу, до 20 числа місяця, що йде за звітним.
- Підприємства, що виплачують дивіденди, утримують 1,5% при виплаті, навіть якщо самі є товариством.
- Військовий збір не нараховується на виплати, які не є об’єктом оподаткування ПДФО (наприклад, допомога ВПО з бюджету).
Терміни сплати і відповідальність за прострочення
Для бізнесу встановлено чіткі граничні дати. Податкові агенти (роботодавці) перераховують збір до бюджету одночасно з ПДФО — протягом трьох банківських днів після дня виплати зарплати. ФОПи на спрощеній системі мають сплатити збір до 20 числа місяця, наступного за кварталом. Юридичні особи, що виплачують дивіденди, роблять це протягом трьох днів після виплати, незалежно від дати засідання.
За порушення термінів передбачена фінансова відповідальність. При простроченні до 30 днів штраф становить 10% від суми боргу, понад 30 днів — 20%. Крім того, нараховується пеня за кожен день прострочення. На практиці податкова спочатку надсилає податкове повідомлення-рішення, і якщо борг не погашається протягом 10 днів, починається примусове стягнення через виконавчу службу. Це може блокувати рахунки підприємства і навіть обмежувати виїзд керівника за кордон.
Для ФОПів ситуація м’якша, але наслідки теж відчутні. Несплата навіть одного кварталу веде до появи в системі боргу, який може завадити отримати кредит, оформити субсидію чи продати авто. А отже, контролювати терміни варто навіть тим, хто працює «в тіні» і не подає декларації — податкова все одно бачить рух коштів через банки.
Підвищення ставки: чи реальний сценарій у 2026 році
У 2024-2025 роках у парламенті неодноразово обговорювали можливість підвищення ставки з 1,5% до 3%, 5% або навіть 10%. Аргументи прості: війна потребує додаткових ресурсів, а міжнародна допомога нестабільна. У 2026 році вже зафіксовано декілька законопроєктів, де пропонується підвищити збір до 5% для доходів понад певну межу — наприклад, понад 50 000 грн на місяць. Це фактично робить збір прогресивним і знімає частину навантаження з малих зарплат.
Експерти з податкового комітету Ради наголошують, що 5% — це компромісний варіант, який дозволить залучити додаткові 70-100 млрд грн на рік без суттєвого удару по бізнесу. Водночас представники великих компаній побоюються, що це знизить конкурентоспроможність оплати праці в Україні порівняно з Польщею чи Чехією, де податкове навантаження нижче. Тому остаточного рішення немає, і бізнес-спільнота уважно стежить за голосуваннями.
Для платників це означає простий сценарій: якщо ставку піднімуть, платити доведеться більше. Найкраще, що може зробити роботодавець чи ФОП — закладати можливе підвищення у фінансові плани. Наприклад, при зарплатному фонді 1 млн грн на місяць різниця між 1,5% і 5% — це 35 000 грн додаткового навантаження, яке треба десь компенсувати. Часто це скорочення премій або підвищення цін на продукцію.
Хто фактично фінансує армію через цей податок
Згідно з поясненням Міністерства фінансів України, яке оприлюднене на спеціальному розділі сайту Мінфіну про військовий збір, усі кошти від цього платежу спрямовуються до спеціального фонду держбюджету і далі — на потреби сектору безпеки і оборони. Тобто формально ці гроші не «розчиняються» у загальних видатках, а маркуються саме як фінансування армії, зарплат військовим, закупівлі техніки та боєприпасів. Аналогічний підхід використовується в багатьох країнах, де тимчасовий військовий податок маркується окремим рядком і підлягає публічній звітності.
У 2025 році Кабмін додатково запровадив щомісячний публічний звіт про обсяги надходжень і напрямки використання коштів. Це своєрідна відповідь на запит суспільства — «куди йдуть мої податки?». За перший квартал 2026 року оприлюднені цифри показують, що левова частка коштів пішла на зарплати і грошове забезпечення військовослужбовців, близько 20% — на закупівлю озброєння і техніки, решта — на інфраструктуру та медичне забезпечення.
Для платника це важливо з практичного погляду: знання кінцевого призначення збору підвищує довіру і знижує спокусу ухилятися. Коли людина бачить, що з її зарплати 549 грн пішло на конкретну бригаду, яка тримає лінію фронту, мотивація сплачувати своєчасно зростає. Тому комунікаційна складова Мінфіну — це не просто PR, а реальний інструмент податкової дисципліни.
Військовий збір у порівнянні з міжнародною практикою
Ідея тимчасового податку на оборону не нова і використовується у багатьох країнах. В Ізраїлі, де існує обов’язкова військова служба, існує спеціальний «оборонний податок» у розмірі 2-3% від доходу. У Фінляндії, яка після 2022 року фактично відновила призов, діє окремий збір з доходів фізичних осіб у розмірі 0,5-1% на потреби оборони. У Чехії після російського вторгнення в Україну також обговорювали тимчасовий «військовий податок» на додаток до звичайного прибуткового, хоча у підсумку обрали шлях збільшення бюджетного дефіциту.
Відмінність України — у тривалості і масштабі. Більшість країн розглядають такі збори як тимчасові, але в Україні військовий збір діє вже понад десять років, і його частка в доходах бюджету зросла з 1% до 3-4%. У цьому сенсі Україна рухається у бік Ізраїлю та Південної Кореї, де оборонні податки стали частиною звичайної податкової системи. За оцінками Світового банку, така модель виправдана в умовах тривалого збройного конфлікту, коли звичайних джерел фінансування недостатньо.
Європейський підхід частіше передбачає не окремий збір, а підвищення загальних податків. Наприклад, Німеччина у 2023 році тимчасово підвищила ПДВ на 0,5% саме для фінансування оборони. Це дозволило зібрати близько 12 млрд євро без запровадження окремого платежу. Для України вибір на користь окремого військового збору — це радше політичне рішення, яке підкреслює цільове призначення коштів.
| Країна | Назва збору | Ставка | Цільове призначення |
|---|---|---|---|
| Україна | Військовий збір | 1,5% | Оборона, зарплати військовим |
| Ізраїль | Оборонний податок | 2-3% | Армія, оборонні закупівлі |
| Фінляндія | Оборонний збір | 0,5-1% | Призов, модернізація |
| Німеччина | Підвищений ПДВ | +0,5% | Загальний бюджет оборони |
Українська модель ближча до ізраїльської і за ставкою, і за принципом цільового маркування. Це дозволяє платникам розуміти, куди саме йдуть їхні кошти, і підвищує податкову дисципліну. Хоча, звісно, тривалість дії збору вимагатиме періодичного перегляду — не виключено, що після закінчення війни його або скасують, або знизять.
Як уникнути помилок у звітності: практичні поради
Найчастіша помилка роботодавців — неправильне заповнення додатка 4ДФ до Податкового розрахунку. У ньому військовий збір відображається окремою колонкою, і будь-яка розбіжність між сумою нарахувань та сплатою одразу тягне за собою запит від податкової. Щоб уникнути цього, варто налаштувати автоматичний облік у бухгалтерській програмі і щомісяця звіряти дані з виписками банку.
Для ФОПів критично важливо не плутати терміни сплати для різних груп. ФОП 1-2 групи сплачують збір щокварталу до 20 числа, але ЄСВ — щомісяця до 20 числа. Якщо підприємець випадково сплачує все разом у квітні, у нього виникає борг із ЄСВ і пеня. Зручно заздалегідь налаштувати автоплатежі у банку або встановити нагадування в Google Calendar.
Ще одна поширена помилка — сплата збору не на той рахунок. Військовий збір і ПДФО мають окремі коди бюджетної класифікації, і якщо переплутати, кошти «зависнуть» на невияснених надходженнях, і доведеться писати пояснення. Найкраще зберегти реквізити у шаблоні платежу і ніколи їх не змінювати без підтвердження від бухгалтера.
Що робити, якщо виявили переплату або борг
Переплата трапляється рідко, але зазвичай через помилкове перерахування на інший КБК або подвійну сплату. У такому випадку податкова зарахує суму в рахунок майбутніх платежів, або, на вимогу платника, поверне кошти на рахунок. Для повернення потрібно подати заяву довільної форми і додати копію платіжного доручення. Зазвичай процес займає 30-45 днів.
Борг — ситуація неприємніша, але вирішувана. Після отримання податкового повідомлення-рішення є 10 робочих днів на сплату або оскарження. Якщо сума велика, є сенс подати скаргу до ДПС, особливо якщо є підстави вважати нарахування помилковим. Наприклад, Для додаткового контексту якщо ФОП сплачував збір на спрощеній системі, а податкова випадково нарахувала його ще й як підприємцю на загальній — це типова помилка, яка виправляється за один робочий день.
Якщо борг все ж таки треба сплатити, не варто відкладати. Пеня нараховується щодня, і за кілька місяців сума може зрости на 10-15%. До того ж податкова має право ініціювати арешт рахунків, що паралізує роботу бізнесу. Деякі підприємці намагаються «сховатися» на іншому ФОПі або ТОВ, але це лише тимчасово відтерміновує проблему і додає ризик кримінальної відповідальності.
Чи можна звільнитися від сплати легально
Звільнення від військового збору — тема, яка особливо популярна серед ФОПів і найманих працівників. На практиці легальних підстав небагато. Основні випадки — це доходи, які не є об’єктом ПДФО за статтею 165 Податкового кодексу. Наприклад, соціальна допомога при народженні дитини, аліменти, спадщина від близьких родичів, продаж нерухомості, яка була у власності понад три роки і є першим продажем за рік.
Іноді в мережі пропонують «звільнення» через оформлення на інвалідність або статус ВПО. Це шахрайство. По-перше, статус ВПО не дає жодних преференцій саме по військовому збору. По-друге, підробка документів про інвалідність — це кримінальний злочин, який карається позбавленням волі. Тому будь-які «схеми» в інтернеті з великою ймовірністю закінчуються кримінальною справою.
Єдиний цивілізований шлях — оптимізація. Наприклад, ФОП 2 групи з доходом до 1,5 млн грн на рік сплачує фіксований мінімум і фактично має нижче навантаження, ніж ФОП 3 групи з тим самим доходом. Або ж оформлення частини виплат як матеріальну допомогу, яка не оподатковується ПДФО і, відповідно, військовим збором. Але кожна така оптимізація потребує юридичного оформлення і підтверджуючих документів.
Як перевірити свої нарахування і сплати
Найпростіший спосіб для фізичної особи — скористатися електронним кабінетом платника на сайті ДПС. У розділі «Стан розрахунків з бюджетом» видно всі нарахування, сплати і борги за період. Якщо ви працюєте за наймом, варто періодично переглядати розрахункові листки, які роботодавець зобов’язаний надавати в письмовій формі на вимогу. Більшість сучасних компаній надсилають їх в електронному вигляді через спеціальні сервіси.
Для ФОПів і юридичних осіб корисний також сервіс «OpenDataBot» або аналогічні платформи, які збирають дані з відкритих реєстрів. Вони дозволяють побачити не лише свої борги, а й контрагентів — наприклад, чи немає простроченої заборгованості у постачальника, з яким ви плануєте укласти великий контракт. Це особливо актуально в умовах війни, коли ризик банкрутства бізнесу зростає.
Якщо дані в кабінеті не збігаються з реальністю, є сенс звернутися до податкової із заявою і копіями платіжних документів. Зазвичай такі звернення розглядаються протягом 10-15 робочих днів. Якщо ж податкова не реагує, наступний крок — скарга до Державної податкової служби або навіть судовий позов. Практика показує, що суди стають на бік платника, якщо той надав підтверджуючі документи.
Військовий збір і мобілізація: чи є зв’язок
Поширена думка, що сплата військового збору «захищає» від мобілізації або дає право на бронювання. Це не відповідає дійсності. Військовий збір — це податок, а не альтернатива військовій службі. Бронювання надається окремо, за критеріями, визначеними Кабміном, і залежить від виду діяльності підприємства, а не від суми сплачених податків. Тому сплата збору не рятує від призову і не дає підстав для відстрочки.
Водночас на практиці є негласний «економічний» зв’язок: чим більше підприємство сплачує податків і чим більше в нього мобілізованих, тим вища ймовірність бронювання частини працівників. Мінфін і Мінекономіки навіть розглядали ідею прив’язати право на бронювання до обсягу сплати військового збору — мовляв, якщо компанія фінансово підтримує армію, вона заслуговує на збереження трудових ресурсів. Але поки що це лише обговорення.
Для звичайного платника висновок простий: сплачувати військовий збір потрібно вчасно і в повному обсязі, але розраховувати на «захист від мобілізації» не варто. Краще тримати актуальні документи про право на відстрочку (інвалідність, троє дітей, статус ВПО з окупованих територій) і своєчасно оновлювати дані у військкоматі.
Корисні звички для платників військового збору
Дисципліна у сплаті збору — це не лише спосіб уникнути штрафів, а й внесок у стабільність оборони. Кілька простих звичок допоможуть тримати процес під контролем. По-перше, заведіть окремий банківський рахунок для податкових платежів і поповнюйте його заздалегідь. По-друге, складіть річний календар платежів з усіма термінами і збережіть його в телефоні. По-третє, раз на квартал перевіряйте стан розрахунків у кабінеті платника.
Для ФОПів корисна практика — відкладати податки одразу при отриманні доходу. Простий алгоритм: отримали 50 000 грн, одразу перерахували 1 750 грн на податковий рахунок. Це виключає ситуацію, коли в кінці кварталу грошей немає і доводиться брати кредит. Для найманих працівників це менш актуально, але корисно перевіряти розрахункові листки, щоб бухгалтер випадково не забув утримати збір.
Якщо ведете бізнес у складних умовах і тимчасово не можете сплатити повну суму, краще одразу звернутися до податкової із заявою про розстрочку. ДПС йде назустріч у випадках, коли борг об’єктивний (наприклад, контрагент не розрахувався), і може надати відстрочку на 3-6 місяців без штрафних санкцій. Це легальний і безпечний шлях, який не псує відносин із податковою.
Часті запитання (FAQ)
Хто є платником військового збору в Україні?
Будь-яка фізична особа, яка отримує дохід в Україні, що оподатковується ПДФО. Це наймані працівники, ФОПи на спрощеній системі, підприємці на загальній, а також громадяни, які продають нерухомість чи отримують іноземні доходи. Винятки — вузьке коло соціальних виплат, визначених Податковим кодексом.
Яка ставка військового збору у 2026 році?
Чинна ставка — 1,5% від об’єкта оподаткування. У парламенті обговорюється можливість підвищення до 3% або 5% для доходів понад 50 000 грн, але остаточного рішення немає. Поки що всі розрахунки потрібно робити саме за 1,5%.
Чи стягується військовий збір з мінімальної зарплати?
Так, військовий збір нараховується на повну суму нарахованого доходу, без знижок для мінімальної зарплати. Наприклад, якщо працівник отримує 8 000 грн, утримують 120 грн збору. Винятків за розміром доходу немає.
Чи можна не сплачувати військовий збір, якщо ФОП не веде діяльність?
Ні. ФОП на спрощеній системі зобов’язаний сплачувати збір у розмірі не менше мінімального платежу навіть за відсутності доходу. Альтернатива — перейти на 1 групу або закрити ФОП, якщо діяльність не планується найближчим часом.
Як перевірити, чи роботодавець сплачує військовий збір?
Зайдіть в електронний кабінет платника податків і перегляньте дані про нарахування. Там видно, хто подає за вас 4ДФ і скільки збору утримує. Якщо даних немає, це привід звернутися до бухгалтера або податкової.
Чи повертають переплату військового збору?
Так, але за заявою платника і з наданням підтверджуючих документів. Зазвичай достатньо написати лист до податкової і додати копію платіжного доручення. Повернення триває до 45 днів.
Чи є сенс переходити на ФОП 1 групи, щоб платити менше збору?
Якщо дохід не перевищує 1,5 млн грн на рік і діяльність дозволяє працювати на 1 групі — так, це вигідно. Фіксований мінімум збору на 1 групі удвічі менший, ніж на 3 групі. Але є обмеження за видами діяльності, тому зміни потрібно обґрунтувати.
Чи передбачене звільнення від збору для переселенців?
Ні, статус ВПО не дає пільг саме по військовому збору. Внутрішньо переміщені особи сплачують його на загальних підставах, якщо отримують доходи, що підпадають під ПДФО.
Куди саме йдуть кошти від військового збору?
Усі кошти спрямовуються до спеціального фонду держбюджету і далі — на потреби сектору безпеки і оборони. Більша частина йде на зарплати і грошове забезпечення військовослужбовців, решта — на закупівлю техніки та інфраструктуру.
Чи можуть підвищити ставку військового збору найближчим часом?
Обговорення тривають, і в парламенті зареєстровані законопроєкти про підвищення до 3-5%. Але остаточного рішення немає. Поки що чинною залишається ставка 1,5%, і саме за нею потрібно робити розрахунки.
Якщо коротко, військовий збір — це один із найважливіших інструментів фінансування оборони, і ухилення від нього не просто порушення, а удар по армії. Для роботодавця і ФОПа найважливіше — вчасно подавати звітність, перераховувати кошти на правильні КБК і періодично звіряти дані з податковою. Для найманого працівника — контролювати розрахункові листки і знати, що 1,5% від його зарплати реально працюють на оборону. А якщо виникають сумніви чи помилки — краще одразу звернутися до бухгалтера або податкової, ніж чекати штрафів і пені.
Залишити відповідь