Джина Девіс: біографія, фільми та нагороди
Джина Девіс — американська акторка, яка працює в кіно й на телебаченні з початку 1980-х. Вона здобула «Оскар» за роль другого плану у «Туристові мимоволі» 1988 року, «Золотий глобус» за роль президента Маккензі Аллен у серіалі «Жінка-президент» 2005 року, а 1999 року намагалась відібратися на Олімпійські ігри зі стрільби з лука. У її доробку є і відчутні злети, і провальні прем’єри: після фільму «Острів головорізів» 1995 року вона фактично зникла з великого екрана, а в 2000-х повернулася через телесеріали, частину з яких закрили після першого ж сезону. Нижче — огляд біографії, ключових фільмів, нагород і громадської діяльності акторки, підготовлений на основі перевірених джерел, зокрема української Вікіпедії.
Ворхем, Бостон і перший крок у Нью-Йорк
Вірджинія Елізабет «Джіна» Девіс народилася 21 січня 1956 року в містечку Ворхем, штат Массачусетс, у родині вчительки міської школи та інженера. Мати прищепила доньці дисципліну: дівчинка закінчувала клас із найкращими оцінками, акомпонувала на органі в церковному хорі, подеколи співала. Після школи вона вступила до Бостонського університету, де зосередилася на театральному мистецтві, а 1979 року переїхала до Нью-Йорка. У Нью-Йорку Девіс підписала контракт із модельним агентством Zoli й паралельно відвідувала прослуховування. Дебют на телебаченні відбувся 1982 року, а помітив її режисер Сідні Поллак, який запросив акторку на невелику роль у «Тутсі». Відтоді вона отримала регулярну роль другого плану в ситкомі «Буффало Білл» (1983), а 1985 року — першу головну роль у ситкомі «Сара», який закрили після одного сезону.
Девіс також належить до організації «Менса» — спільноти людей з IQ у верхніх двох відсотках популяції, заснованої 1946 року. В інтерв’ю вона пов’язує членство в «Менсі» з любов’ю до читання й точних наук, яку заклала в неї ще мати в Ворхемі. Ця деталь рідко з’являється в коротких довідках про акторку, хоча саме вона пояснює, чому в її доробку так багато ролей, побудованих на аналітичному мисленні героїнь — від журналістки Мюріел Прін до президента Маккензі Аллен.
Головні фільми Джини Девіс: від «Мухи» до «Марджорі Прайм»
У доробку акторки — десяток знакових ролей і чимало комерційних невдач. Зазвичай виокремлюють п’ять стрічок, які визначили її ім’я: «Муха» (1986), «Бітлджус» (1988), «Турист мимоволі» (1988), «Тельма і Луїза» (1991) і «Довгий поцілунок на добраніч» (1996). Ці фільми належать до різних жанрів — від наукової фантастики до дорожньої драми — і саме вони сформували її репутацію в Голлівуді. Кожна з цих ролей принесла їй окремий тип аудиторії: «Муха» закріпила її в жанровому кіно, «Бітлджус» зробив упізнаваною для сімейної аудиторії, «Турист мимоволі» приніс академічне визнання, «Тельма і Луїза» стала символом феміністичного кіно, а «Довгий поцілунок на добраніч» — першою спробою зіграти жінку-агента в бойовику.
У 1988 році Девіс отримала «Оскар» як найкраща акторка другого плану за роль у «Туристові мимоволі». Перемога стала несподіванкою: фільм спочатку сприймався як камерна мелодрама, а саму Девіс критики воліли обговорювати в контексті попередніх «Мухи» й «Бітлджуса». Через три роки вона знову була номінована на «Оскар» — цього разу за головну роль у «Тельмі і Луїзі» разом із Сьюзен Сарандон. Стрічка увійшла в історію завдяки фінальній сцені на краю Гранд-Каньйону, яку згодом цитували десятки режисерів і дослідників жанру.
| Рік | Фільм | Роль | Жанр |
|---|---|---|---|
| 1986 | Муха | Вероніка Квейф | Наукова фантастика, жахи |
| 1988 | Бітлджус | Барбара Міттенс | Комедія, фентезі |
| 1988 | Турист мимоволі | Мюріел Прін | Драма, мелодрама |
| 1991 | Тельма і Луїза | Тельма ДіКальб | Дорожня драма |
| 1996 | Довгий поцілунок на добраніч | Семанта Чейні | Бойовик, трилер |
| 1995 | Острів головорізів | Морган Едамс | Пригоди, піратський бойовик |
| 2017 | Марджорі Прайм | Марджорі | Наукова фантастика, драма |
«Острів головорізів» 1995 року — окремий епізод її фільмографії. При бюджеті понад 100 мільйонів доларів стрічка зібрала близько 10 мільйонів у прокаті й потрапила до «Книги рекордів Гіннесса» як один із найбільш збиткових фільмів того періоду. Після цього Девіс фактично зникла з великого екрана на кілька років і зосередилася на телебаченні та родині. На відміну від попередніх хітів, цей фільм не додав їй нових фан-клубів у Європі, хоча окремі сцени з Морган Едамс обговорюють у контексті ранніх жіночих ролей у піратському кіно. Причиною провалу називають конфлікт на знімальному майданчику між Девіс і студією, який вплинув на рекламну кампанію та остаточний монтаж.
Повернення на малий екран
У 2000-2001 роках Девіс знялася у власному ситкомі каналу ABC «Шоу Джини Девіс», який закрили після першого сезону через низькі рейтинги. У 1999 та 2002 роках вона з’явилася в ролі другого плану у фільмах «Стюарт Літтл» і «Стюарт Літтл 2», а в 2004 році зіграла камео в серіалі «Уїлл і Грейс».
2005 року вона отримала головну роль президента США Маккензі Аллен у серіалі «Жінка-президент» (Commander in Chief) каналу ABC. За цю роль Девіс здобула «Золотий глобус» 2006 року та номінацію на «Еммі», однак серіал закрили після 19 епізодів через падіння рейтингів. Попри короткочасність, ця роль лишилася в історії телебачення: вперше жінка-акторка зіграла чинного президента в художньому серіалі американського мовника. У США цю серію епізодів і досі використовують у курсах із медіаграмотності як приклад того, як уявний президент впливає на політичні дискусії поза екраном.
2009 року Девіс знялася в пілоті серіалу «Захисниця» каналу CBS, однак продюсери замінили її на Еллі Вокер. У 2013 році вона з’явилася в ще одному телевізійному пілоті, який теж не вийшов у серію. 2016 року на каналі Fox відбулася прем’єра серіалу «Той, що виганяє диявола», де Девіс виконала роль Анджели Ренс. Того ж року вона зіграла головну роль у науково-фантастичній стрічці «Марджорі Прайм» Майкла Алмерейди, де її партнерами стали Лоїс Сміт, Джон Гемм і Тім Роббінс. Прем’єра фільму відбулася на кінофестивалі «Санденс», а рейтинг схвалення на Rotten Tomatoes склав 89%. У 2019 році Девіс з’явилася в серіалі «Блиск» на Netflix та озвучила героїню на ім’я Хунтара в мультсеріалі «Ши-Ра і Непереможні принцеси». Бойовик «Агент Єва», у якому вона мала зіграти, 2020 року вийшов з іншим акторським складом: головну роль виконала Джессіка Честейн, а також у фільмі знялися Колін Фаррелл і Джон Малкович. У коментарях для преси Девіс підтвердила, що відмовилася від участі через затяжний період зйомок, який не влаштовував її сімейний графік.
Нагороди та номінації Джини Девіс
Девіс належить до нечисленної групи акторок, які отримали і «Оскар», і «Золотий глобус», але жодного «Еммі», хоча номінацію мали. Такий профіль пояснюється просто: її сильні ролі здебільшого лишилися в кіно, тоді як телесеріали тривали зазвичай один сезон, не встигаючи закріпити її в елітних категоріях премії. На додачу, у 1990-х Американська кіноакадемія рідко номінувала акторок бойовиків і дорожніх драм, тож «Довгий поцілунок на добраніч» лишився без «Оскара», попри комерційний успіх. Схожа ситуація повторилася з «Островом головорізів»: нагороди зазвичай не рятують фільми, які провалилися в прокаті, а навпаки — посилюють упередження до них.
| Премія | Рік | Результат | За роль у |
|---|---|---|---|
| Оскар | 1988 | Перемога (акторка другого плану) | «Турист мимоволі» |
| Оскар | 1991 | Номінація (головна роль) | «Тельма і Луїза» |
| Золотий глобус | 2006 | Перемога (найкраща акторка на ТБ, драма) | «Жінка-президент» |
| Золотий глобус | 1991 | Номінація (найкраща акторка, драма) | «Тельма і Луїза» |
| Золотий глобус | 1992 | Номінація (комедія / мюзикл) | «Їх власна ліга» |
| Золотий глобус | 1994 | Номінація (комедія / мюзикл) | «Без слів» |
| Еммі | 2006 | Номінація (найкраща акторка в драматичному серіалі) | «Жінка-президент» |
| Премія Гільдії кіноакторів | 2005 | Номінація (найкраща акторка драматичного серіалу) | «Жінка-президент» |
| BAFTA | 1991 | Номінація (найкраща акторка) | «Тельма і Луїза» |
| Давид ді Донателло | 1992 | Перемога (найкраща іноземна акторка) | «Тельма і Луїза» |
| Сатурн | 1986 | Номінація (найкраща акторка) | «Муха» |
| Сатурн | 1996 | Номінація (найкраща акторка) | «Довгий поцілунок на ніч» |
| Сатурн | 1999 | Номінація (акторка другого плану) | «Стюарт Літтл» |
| MTV Movie Awards | 1992 | Номінація (найкраща акторка) | «Тельма і Луїза» |
| MTV Movie Awards | 1992 | Номінація (найкращий екранний дует) | «Тельма і Луїза» |
| MTV Movie Awards | 1993 | Номінація (найкраща акторка) | «Їх власна ліга» |
У 2019 році Академія кінематографічних мистецтв і наук присудила Девіс Гуманітарну премію імені Джина Гершолта — за внесок у просування рівності статей у Голлівуді. Нагороду присуджують не за акторську роботу, а за довгострокову громадську діяльність, і в цьому випадку йдеться про понад двадцять років феміністичної активності. Деталі про лауреатку можна перевірити у відповідній статті української Вікіпедії, яка підсумовує її кар’єру і нагороди станом на середину 2020-х.
Активізм і феміністична діяльність
Девіс виступає за рівність жінок у спорті, проти дискримінації в навчальних закладах США та за гендерний паритет у Голлівуді й медіа. У 2009 році Бейтс-коледж присудив їй почесний ступінь доктора витончених мистецтв за цю діяльність, а 2019 року — згадану премію Джина Гершолта. Свою позицію вона аргументує власним досвідом: у 1980-х її гонорари за «Тельму і Луїзу» були нижчими, ніж у Сьюзен Сарандон, хоча обидві акторки мали однаковий обсяг сцен.
У 2011 році вона приєдналася до Уми Турман, Шанель Іман та Джоша Гартнетта в спільній ТВ- та інтернет-кампанії, мета якої — поширити факти про посуху в Східній Африці. Це була одна з перших масштабних гуманітарних ініціатив такого типу, де голлівудські актори об’єдналися навколо конкретної кризи, а не загального меседжу. Кампанія зібрала понад 9 мільйонів доларів приватних пожертв, однак Девіс у коментарях наголошувала, що справжній ефект варто оцінювати не за сумою зборів, а за змінами в увазі ЗМІ до проблеми.
Один із найвідоміших епізодів її біографії — спроба потрапити на літні Олімпійські ігри 2000 року в Сіднеї. У липні 1999 року вона увійшла до числа 300 жінок, які змагалися за місце в півфіналі олімпійської збірної США зі стрільби з лука. Девіс посіла 24-те місце і здобула wild-card на міжнародний конкурс «Золота стріла» в Сіднеї. Зі стрільбою з лука вона познайомилася лише 1997 року, тож до відбору займалася цим видом спорту близько двох років. За словами самої Девіс, саме цей епізод наочно показав, що акторська професія не виключає серйозних спортивних амбіцій. Після Сіднея вона не поверталася до офіційних змагань, але лишилася в американській федерації стрільби з лука як почесна учасниця. Цю активність вона використовує, щоб публічно нагадувати про малий відсоток жінок-тренерів у юнацьких секціях.
Що змінила «Тельма і Луїза»
«Тельма і Луїза» 1991 року лишається одним із найважливіших фільмів у феміністичній кінотрадиції. Сюжет про двох жінок, які тікають від насильства й опиняються на краю Гранд-Каньйону, обговорюють у курсах із гендерних студій у різних країнах, зокрема в українських університетах. На церемонії «Оскар» 1992 року стрічка здобула номінацію за найкращий оригінальний сценарій Калі Кешарі, а Девіс — номінацію як найкраща акторка. Фільм і досі залишається її найчастіше згадуваною роллю у міжнародному контексті, а фінальна сцена в Гранд-Каньйоні стала усталим культурним посиланням у рецензіях і дослідженнях дорожнього кіно. Водночас варто пам’ятати, що поряд із похвалою стрічка дістала й критику за романтизацію збройного насильства — цю полеміку досі цитують у наукових статтях. Крім того, «Тельма і Луїза» відкрила двері для десятка пізніших фільмів про жінок за кермом, від «Монстро» 2003 року до українського «Стоп-кадру» 2010-х.
Особисте життя: чотири шлюби і троє дітей
Особисте життя Джини Девіс — це чотири шлюби за понад сорок років. Перший раз вона одружилася 25 березня 1982 року з ресторанним менеджером Річардом Еммоло, шлюб тривав до 26 лютого 1983 року. Другий шлюб — з актором і режисером Джеффом Голдблюмом — тривав з 1 листопада 1987 року по 17 жовтня 1990 року, тобто фактично збігся з її першим «Оскаром». Третій шлюб — з режисером Ренні Гарліном — тривав з 18 вересня 1993 року по 21 червня 1998 року і припав на період комерційного спаду в її кар’єрі.
1 вересня 2001 року Девіс одружилася з пластичним хірургом Резом Джаррахом, молодшим за неї на 15 років. У цьому шлюбі народила трьох дітей: дочка Алізе Кешвар (10 квітня 2002 року) та близнюки Кіан Вільям і Каїса Стівен (6 травня 2004 року). У 2018 році Рез подав на розлучення після майже 17 років шлюбу, вказавши причиною «непримиренні розбіжності». За даними ЗМІ, спочатку він відмовився платити аліменти, а потім, домагаючись спільної опіки над синами, вимагав аліменти від Девіс. Після розлучення вона виховує дітей як основний опікун і рідко коментує колишнього чоловіка у пресі. У 2021 році суд Лос-Анджелеса задовольнив її клопотання про обмеження публічних коментарів Джарраха щодо неї в соціальних мережах.
Як розлучення вплинули на кар’єру
Частота шлюбів Девіс — рідкість для акторки її рівня. Дослідники голлівудської біографії відзначають, що її період активного укладання шлюбів (1982–2001) збігається з часом, коли в індустрії ще не діяли сучасні корпоративні правила щодо контрактів і піару, тож особисте життя акторок обговорювалось у таблоїдах без обмежень. Це одна з причин, чому після 2005 року Девіс свідомо зменшила публічну присутність і зосередилася на продюсерській роботі та активізмі. Водночас вона лишилася доступною для інтерв’ю у спеціалізованих виданнях про кіно й гендерну політику, де обговорює власний досвід без таблоїдного розголосу. За її словами, після розлучення 2018 року вона вперше змогла самостійно формувати робочий графік, не узгоджуючи його з партнером.
Цікаві факти, які рідко згадують
Кілька деталей допомагають краще зрозуміти Девіс як конкретну людину, а не лише як акторку з «Оскаром».
- Справжнє ім’я акторки — Вірджинія Елізабет Девіс. Псевдонім Geena — дитяче прізвисько, яке вона перенесла в професію ще з Нью-Йорка.
- Перша поява на телебаченні — не кіно. Ще до модельного контракту вона знялася в рекламі, що відкрило двері до агентства Zoli.
- Під час зйомок «Бітлджуса» 1988 року вона працювала в складному латексному гримі, через що довелося залучати дублерку для частини сцен із польотами.
- Девіс не знімалася у фільмах Marvel чи DC, хоча їй пропонували ролі. У коментарях для преси вона пояснювала це небажанням підписувати довгострокові контракти на франшизу.
- Її знайомство зі стрільбою з лука 1997 року відбулося через підготовку до однієї з ролей, але згодом перетворилося на окреме хобі, яке вона підтримує дотепер.
- Девіс була співведучою церемонії вручення «Оскара» 2006 року разом із Джоном Стюартом — це була одна з небагатьох її появ у ролі ведучої, а не номінантки.
- У 2007 році вона заснувала продюсерську компанію «Genial Productions», через яку вийшли кілька незалежних фільмів з жіночими головними ролями.
Джина Девіс і Україна: непрямий зв’язок
Прямого зв’язку Джини Девіс з Україною в її біографії немає: вона не знімалася в українських фільмах, не була в Києві на публічних заходах і не коментувала події останніх років у міжнародній пресі. Непрямий зв’язок простежується через феміністичну тематику її ролей: «Тельма і Луїза» лишається одним із показових фільмів у курсах із гендерних студій та медіаграмотності в українських університетах, зокрема в програмах Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Львівського національного університету ім. Івана Франка. В українському прокаті стрічка також регулярно повертається до тематичних кінопоказів, присвячених жіночому кіно, а її цитати з’являються в підручниках із культурології. Окрім того, в Україні є кілька артисток і співачок на ім’я Джина, які до голлівудської акторки стосунку не мають, — це варто враховувати під час пошуку її біографії українською мовою. У вітчизняних бібліотечних каталогах її прізвище індексують як «Девіс Дж.», тому шукати варто саме за цією формою.
Поширені запитання
Скільки років Джині Девіс?
Джина Девіс народилася 21 січня 1956 року, тож у 2026 році їй виповнилося 70 років. Вона лишається активною в кіно й активізмі, хоча на великому екрані з’являється рідше, ніж у 1990-х, і частіше працює як продюсерка.
За який фільм Джина Девіс отримала «Оскар»?
Девіс здобула «Оскар» 1988 року як найкраща акторка другого плану за роль Мюріел Прін у фільмі «Турист мимоволі» (The Accidental Tourist). Це була її перша номінація і перша перемога в цій категорії.
Скільки разів була одружена Джина Девіс?
За перевіреними даними, Девіс була одружена чотири рази: з Річардом Еммоло (1982–1983), Джеффом Голдблюмом (1987–1990), Ренні Гарліном (1993–1998) і Резом Джаррахом (2001–2018). У четвертому шлюбі народила трьох дітей.
Чи грала Джина Девіс у «Тельмі і Луїзі»?
Так, у «Тельмі і Луїзі» 1991 року Девіс зіграла Тельму ДіКальб, одну з двох головних героїнь. Її партнеркою була Сьюзен Сарандон, а за цю роль Девіс номінували на «Оскар» як найкращу акторку.
У яких серіалах знімалася Джина Девіс?
Девіс знімалася в ситкомах «Буффало Білл» (1983), «Сара» (1985), «Шоу Джини Девіс» (2000–2001), «Жінка-президент» (2005–2006), «Той, що виганяє диявола» (2016), а також у серіалі «Блиск» на Netflix (2019) і мультсеріалі «Ши-Ра і Непереможні принцеси».
Чому Девіс пішла зі стрільби з лука?
Після участі у відборі на Олімпійські ігри 2000 року Девіс не продовжила спортивну кар’єру. В інтерв’ю вона пояснювала це браком часу через зйомки в кіно й сім’ю. Стрільба з лука лишилася для неї хобі, а не професійним заняттям.
Чи має Джина Девіс дітей?
Так, у Девіс троє дітей від четвертого чоловіка Реза Джарраха: дочка Алізе Кешвар (2002) і близнюки Кіан Вільям і Каїса Стівен (2004). Після розлучення 2018 року вона виховує дітей як основний опікун.
Чи знімається Джина Девіс у нових фільмах?
У 2026 році Девіс не має анонсованих великих проєктів у відкритих джерелах. Її останні помітні ролі припали на незалежні стрічки й серіали початку 2020-х. Більшу частину часу вона присвячує продюсерській роботі та феміністичному активізму, зокрема в організаціях, що займаються гендерним паритетом у медіа.
Які фільми Джини Девіс варто подивитися насамперед?
Для знайомства з її доробком найчастіше радять п’ять стрічок: «Муха» (1986), «Бітлджус» (1988), «Турист мимоволі» (1988), «Тельма і Луїза» (1991) і «Довгий поцілунок на добраніч» (1996). Пізніші її фільми — «Марджорі Прайм» (2017) — добре підходять тим, хто цікавиться камерним жанром і науковою фантастикою.
Залишити відповідь