8 жовтня 2026 року Шведська королівська академія у Стокгольмі присудила Нобелівську премію з літератури 76-річній канадській письменниці Енн Карсон. Нобелівський комітет обґрунтував рішення формулюванням: «за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури».
Що в рішенні комітету стосується читача
Ключова підказка для аудиторії — у самому формулюванні комітету: нагорода присуджена не за окремий твір, а за спосіб працювати з класичним матеріалом так, щоб він звучав у сучасній літературі. Карсон поєднує поезію, есеїстику та переклад з давньогрецької, а її переклади — зокрема фрагментів Сафо «Якщо ні, Зима» (2002), трагедій Софокла «Електра» (2001) і «Антігона» (2015), «Вакханок» Евріпіда (2015) — читаються як самостійні художні тексти. Для читача це орієнтир: нобелівський відбір цього року вказує на діалог із античністю як на повноцінну літературну стратегію.
Що підтверджено про авторку та її визнання
Карсон народилася 1950 року в Торонто, вивчала класичну філологію та роками викладала античну літературу. Серед її нагород — премії Ланнана (1996), Пушкарта (1997), стипендії Гуггенхайма (1998) та Мак-Артура (2000), поетичні премії Гріффіна (2001, 2014) і Т.С. Еліота (2001), премія ПЕН за поезію в перекладі (2010). 8 жовтня вона стала 122-ю лауреаткою нобелівської нагороди з літератури з моменту заснування премії 1901 року; торік її отримав угорець Ласло Краснагоркаї. Оголошення літературної премії відбулося в межах Нобелівського тижня, що триває у Стокгольмі з 6 до 13 жовтня.
Залишити відповідь